Зміст

Поняття життєвих навичок

Склад і класифікація життєвих навичок

Структура життєвих навичок

Навички, що сприяють соціальному благополуччю (міжперсональні навички)

Навички, що сприяють психологічному благополуччю (внутнішньоперсональні навички)

Життєві навички і здоров’я

Життєві навички і якість освіти

Життєві навички та розбудова миру

Система освіти в її сучасному вигляді сформувалася в епоху індустріалізації, коли великі промислові підприємства потребували працівників, які протягом робочого дня виконували відносно прості дії біля конвеєра, а їхні менеджери, банкіри та бухгалтери могли впродовж усього життя послуговуватися знаннями й навичками, які вони отримали у вищій школі. У постіндустріальну епоху, коли на більшості виробництв ручну працю витіснили автоматика і роботи, а бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вносить неперервні зміни у всі сфери життя, освіта має готувати кадри до вимог постіндустріальної інформаційної ери. Замість накопичення певної кількості знань сучасний випускник має вміти самостійно здобувати інформацію, критично її осмислювати і креативно використовувати для аналізу й розв’язання проблем та виконання проектів.

Особливого значення набувають соціальні навички, зокрема навички ефективної комунікації, групової взаємодії, у тому числі й мережевої. В умовах постійних змін, які відбуваються у суспільстві, люди також потребують особливих навичок, які формують здорову самооцінку, підвищують їх стресостійкість, допомагають у досягненні цілей. Саме тому на межі століть з’явилося поняття життєвих навичок, а також виникла педагогічна технологія, яка називається «Освіта на Основі розвитку Життєвих Навичок», скорочено – ООЖН.

Поняття життєвих навичок

Життєві навички – дослівний переклад з англ. life skills. Проте в англійській мові skills означає не лише навички (вміння, відпрацьовані до автоматизму), а й здатність до чогось або компетентність. Тому термін «життєва компетентність» був би точнішим, але в пострадянських країнах прийнято термін «життєві навички», і тому ми надалі використовуватимемо його, розуміючи під життєвими навичками низку психологічних і соціальних компетентностей, які допомагають людині бути в гармонії зі своїм внутрішнім світом і будувати продуктивні стосунки із соціальним оточенням.


	За визначенням ВООЗ, життєві навички — це здатність до адаптації, позитивної поведінки та подолання труднощів щоденного життя.

Склад і класифікація життєвих навичок

Чітко визначеного переліку життєвих навичок не існує, їх налічують близько двадцяти. Серед них виокремлюють такі:

навички ухвалення рішень;
комунікативні навички;
навички вираження почуттів і керування ними;
навички критичного мислення;
навички усвідомлення негативних впливів і тиску з боку однолітків, а також навички опору їм (здатність сказати «ні» наркотикам, алкоголю, тютюнопалінню, раннім сексуальним стосункам тощо);
навичка постановки цілей та ін.

Не існує і єдиної загальновизнаної класифікації життєвих навичок. Найчастіше життєві навички об’єднують у дві групи – внутрішньоперсональні (психологічні) та міжперсональні (комунікативні) навички. Внутрішньоперсональні навички поділяють на інтелектуальні (когнітивні) та емоційно-вольові.

Класифікація життєвих навичок

Навички, які сприяють психологічному благополуччю (внутнішньоперсональні навички)

Найважливішим критерієм психологічного благополуччя є відчуття психологічної рівноваги, яку пов’язують із гармонійною організацією психіки та її здатністю адаптуватися до стресів. Психологічно врівноважені люди більше насолоджуються життям і легше долають виклики та проблеми. Вони навіть інакше ставляться до них. «Здорова людина бачить у проблемах можливості, а хвора — у можливостях проблеми», — зауважив відомий психіатр Алан Фром.

Люди з високим рівнем психологічної рівноваги демонструють:

позитивну самооцінку, яка тісно пов’язана зі здатністю керувати своїм життям;
послідовність і передбачуваність, що свідчить про сформованість характеру;
цілеспрямованість, яка ґрунтується на позитивному баченні майбутнього і потребі у самореалізації;
автономність (незалежність), яка забезпечується умінням ухвалювати відповідальні рішення;
відчуття єдності з іншими людьми, що приносить у життя стабільність і наповнює його сенсом.

Психологічно врівноважені люди краще усвідомлюють свої почуття і вміють висловити їх з повагою до інших. Замість негайно реагувати на ситуацію, вони завжди намагаються ухвалити зважене рішення, керуючись моральними цінностями та відповідальністю. Не дивно, що здатність до самоконтролю сприяє кращим соціальним комунікаціям та зменшенню проявів депресії.

Нижче наведено структуру внутрішньоперсональних (інтелектуальних та емоційно-вольових) навичок.

Інтелектуальні навички

Емоційно-вольові навички

Самосвідомість і самооцінка:

здатність усвідомити свою унікальність;
позитивне ставлення до себе, інших людей і життєвих перспектив;
адекватна самооцінка: здатність реально оцінювати свої здібності і можливості, адекватно сприймати оцінки інших людей;
усвідомлення своїх прав, потреб, цінностей і пріоритетів;
визначення життєвої мети.

Аналіз проблем і ухвалення рішень:

уміння визначити сутність проблеми і причини її виникнення;
здатність знайти різні варіанти розв’язання проблеми;
уміння передбачити результати різних варіантів для себе та інших людей;
уміння оцінити реалістичність кожного варіанта з урахуванням його особливостей і життєвих обставин;
спроможність вибрати оптимальне рішення.

Навички самоконтролю:

уміння контролювати прояви гніву;
уміння долати тривогу;
уміння переживати невдачі.

Керування стресами:

уміння раціонально планувати час;
позитивне мислення;
уміння застосовувати методи релаксації;
уміння пережити горе, втрату, травму, насильство.

Мотивація до успіху і тренування волі:

віра в те, що ти — господар свого життя;
здатність зосереджуватися на досягненні мети;
розвиток цілеспрямованості і працьовитості.

Навички, що сприяють соціальному благополуччю (міжперсональні навички)

Деякі діти здаються соціально адаптованими від народження, тоді як інші потерпають від різних випробувань соціуму; деякі є дуже товариськими і легко заводять собі друзів, інші за своєю природою сором’язливі; деякі вміють контролювати свої емоції, інші – швидко виходять з рівноваги; деякі є природженими лідерами, а інші – завжди намагаються підлаштовуватися.

Нема жодного сумніву, що діти із краще розвиненими соціальними навичками мають переваги в житті. Вони не тільки відчувають вигоди від позитивних стосунків, а й мають ліпшу успішність у навчанні; краще самопізнання та загалом набагато стійкіші до життєвих випробувань.

Упродовж останніх років учені дедалі більше переконуються, що соціальних навичок можна і потрібно вчитися. Дослідження довели, що сором'язливі діти можуть стати більш відкритими і товариськими, агресивні – можуть навчитися самоконтролю, а діти, які відають перевагу усамітненню, можуть навчитися дружити. Для цього у навчальних закладах упроваджують освітні програми з розвитку соціальних навичок. Окрім відповідного змісту, такі програми потребують застосування особливих педагогічних методів та організації навчального процесу. Далі наведено структуру окремих соціальних навичок.

Навички ефективного спілкування:

активне слухання;
уміння чітко висловлювати свою думку;
уміння відкрито виражати свої почуття без тривоги і звинувачень;
адекватна реакція на критику;
уміння попросити про послугу, по допомогу.

Навички співпереживання:

здатність розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей;
уміння висловити це розуміння;
уміння надати підтримку і допомогу.

Навички регулювання конфліктів:

здатність розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів;
уміння вирішувати конфлікти поглядів на основі толерантності;
уміння вирішувати конфлікти інтересів через конструктивні переговори.

Навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації:

навички впевненої поведінки;
уміння відстоювати свою позицію і відмовлятися від небезпечних пропозицій;
протидія дискримінації.

Життєві навички і здоров’я

Життєві навички сприяють кращій соціальній адаптації дитини, її інтелектуальному й емоційному благополуччю, позитивній і здоровій поведінці. Особливе місце серед них посідають навички протидії соціальному тиску, що допомагають молоді вчитися діяти незалежно у сучасному світі, критично ставитися до можливих негативних впливів однолітків та ЗМІ. Тому їх ще називають життєвими навичками, сприятливими для здоров’я.

Навички протидії соціальному тиску є основою переважної більшості ефективних програм профілактики правопорушень, насилля, вживання тютюну, алкоголю, наркотиків, а також ВІЛ/СНІДу. Тому на формування життєвих навичок спрямовані:

сотні програм по всьому світові;
активне їх упровадження на теренах пострадянського простору;
підтримка з боку впливових міжнародних організацій (ВООЗ, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД та інших).

Глобальними прагматичними цілями цих програм є:

скорочення кількості курців у підлітковому та молодіжному середовищі;
зниження рівня вживання алкоголю, наркотиків;
пізніший початок статевого життя;
вибірковість статевих контактів і використання презервативів;
зниження темпів поширення ВІЛ / СНІДу.

Життєві навички і якість освіти

Навчання життєвих навичок є неодмінним елементом високоякісної освіти. Вони підвищують конкурентоспроможність випускників на ринку праці, адже тепер кандидатові на пристойну посаду недостатньо досконало опанувати фах. Потрібно володіти комплексом психосоціальних умінь, зокрема, критично і творчо мислити, адекватно сприймати себе й оточення, ухвалювати зважені рішення, будувати конструктивні міжособистісні стосунки, залежно від потреби демонструвати здатність працювати в команді чи бути лідером, зацікавлювати і створювати мотивації для інших, розв’язувати проблеми та керувати стресами.

Життєві навички та розбудова миру

Життєві навички сприяють розвитку таких цінних особистих якостей, як миролюбність, толерантність, чуйність, оптимізм, стресостійкість, а також зменшенню рівня агресії та створенню сприятливого психологічного клімату в родині, класі, у школі. Масове впровадження у навчальних закладах програм розвитку життєвих навичок через кілька років сприятиме зменшенню рівня агресії у суспільстві та розбудові стійкого миру в державі.

До життєвих навичок, які сприяють розвитку миролюбності, належать такі:

самоусвідомлення та самооцінки;
ефективної комунікації;
кооперації;
керування стресами;
емпатії;
асертивності (неагресивної впевненості);
розв’язання проблем і ухвалення рішень;
запобігання ескалації та розв’язання конфліктів;
пошуку консенсусу і примирення.

Список використаних джерел:

Воронцова Т. В. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа) [Електронний ресурс] /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко та ін.—К.: Алатон, 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c.
Навички заради здоров'я. Навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок: важливий компонент школи, дружньої до дитини, школи, що підтримує здоров'я. — ВООЗ — К., 2004.
Концепція навчання здорового способу життя на засадах розвитку навичок / авт.-упоряд. Марі-Ноель Бело. — К.: Генеза, 2005. — 80 с.

Опорна схема